ІСТОРИЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ГЕРМЕНЕВТИКИ М. ГАЙДЕГГЕРА

DOI 10.33930/ed.2019.5007.21(3)-3

  • Віра Дубініна / Vira Dubinina
Ключові слова: Герменевтика, присутність, розуміння, інтерпретація, мова, смисл, дискурс

Анотація

У статті розглядається герменевтика присутності, що розроблялась М. Гайдеґґером і можливі шляхи її подальшої трансформації. Дана тенденція знайшла своє втілення і розвиток в проекті філософської герменевтики Х.-Г. Гадамера, який акцентує увагу не на аналітиці присутності, а на мові, яка виступає обрієм сенсоутворення і розуміння. Порівняльний аналіз даних теорій показує, що розуміння герменевтики як онтологічної інтерпретації присутності отримує своє завершення не тільки в рамках онтологічного дискурсу але і в уявленні про мову, як про самостійного агента, який водночас виступає у якості найбільш розвиненого топоса екзистенції.
Аналітика присутності - головний вміст роботи М. Гайдеггера , і в той же час це є основою фундаментальної онтології, яка росте безпосередньо від такої герменевтики і, в сенсі, - його незалежний метод. Така теорія - розуміння, яка здійснюється не як акт роздуму, але як шлях перебування, спеціальна пропозиція.
Хоча Гадамеру бракує необхідної герменевтичної аналітики мови, він ніколи не відступає від свого постулату про мовну природу розуміння. Для нього грунт, на якому будується людське буття як розуміння, є спочатку мовою, тоді як Гайдеггер приходить до мови через мовлення, яке розглядається як екзистенціально-онтологічна основа мови. Мова, за Гадамером, є апріорною умовою будь-якого акту розуміння, простором для його здійснення і, водночас, результатом, вираженим у загальній “умові” світу словом.

Біографія автора

Віра Дубініна / Vira Dubinina

Кандидат філософських наук, доцент, завідувачка кафедри філософії і суспільних наук, Українська медична стоматологічна академія (Полтава, Україна)

Опубліковано
2020-06-11
Розділ
Статті