МЕТОДОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНОГО ВЧЕННЯ ВСЕЛЕНСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ

DOI 10.33930/ed.2019.5007.29(12)-7

Ключові слова: соціальне вчення церкви, персоналізм, комунітаризм, соціальна справедливість, суспільна солідарність

Анотація

Православна соціальна доктрина як дисципліна формується без елементів схоластичного мислення, які характерні для католицизму. Це пов’язано з тим, що соціальна доктрина у православ’ї мислиться як вираз передання, а не вчительства церкви. Також значний вплив на методологію соціальної доктрини Вселенського патріархату справило те, що вихідним принципом для всіх рефлексій було поставлено цінність гідності особистості. Абсолютизація цієї цінності дозволила створити християнський гуманізм, що протистоїть ідеологічним крайнощам сучасних культурних війн, у тому числі – зловживанням ідеєю прав людини. РПЦ методологічну антисхоластичність у побудові соціального вчення використовує для легітимізації ідей православного фундаменталізму. На цьому фоні соціальне вчення Вселенського патріархату набуває значення світоглядної альтернативи, критично важливої для розвитку української богословської науки і освіти.

Біографія автора

Богдан Гулямов / Bogdan Gulyamov

Аспірант кафедри богослов’я та релігієзнавства, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова (Київ, Україна)

Опубліковано
2021-04-06
Номер
Том 29 № 12 (2020): ВИПУСК 29 (12)
Розділ
Статті