ПРАВА І ГІДНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ У СОЦІАЛЬНОМУ ВЧЕННІ КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ

DOI 10.33930/ed.2019.5007.30(1)-8

Ключові слова: соціальне вчення церкви, персоналізм, права людини, гідність особистості

Анотація

Концепція прав людини і гідності особистості, яку містить нове соціальне вчення Константинопольського патріархату, пропонує визнати сучасні теорії прав людини та їх втілення у сьогоднішній демократії як самоочевидні істини. Ці істини цілком легітимні у релігійному дискурсі, оскільки особиста гідність людини як здатної до містичного богоспілкування є абсолютною. Православна церква передбачає, що гідність та свобода особистості, її покликання та довершеність є значно вищими за усі ті множини цінностей і норм, що їх пропонує сучасна світська моральноправова свідомість, відповідні міжнародні акти і конституційні норми. В області соціального вчення це призводить до вимоги абсолютного визнання класичних прав і свобод людини. Висновків про необхідність змиритися із сьогоднішнім розширеним тлумаченням прав людини не робиться, оскільки абсолютна гідність особистості захищається не заради схвалення ідей та практик, які мають ознаки тоталітарного примусу.

Біографія автора

Богдан Гулямов / Bohdan Gulyamov

Аспірант кафедри богослов’я та релігієзнавства, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова (Київ, Україна)

Опубліковано
2021-04-15
Розділ
Статті