НАУКОВА ОСВІТА, STEM ТА STEAM: ДО ПИТАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ

DOI 10.33930/ed.2019.5007.38(11-12)-7

Анотація

Актуальність теми дослідження. Існують підстави вважати поняття наукової освіти дискусійним та невизначеним на сьогодні. Навіть вікова історія цього феномену в освіті не дає достатніх підстав для однозначної та вичерпної дефініції. Беззаперечним є той факт, що наукова освіта є визнаним світовим лідером інновацій та локомотивом рефор-мування системи освіти відповідно до викликів та вимог часу, а у освітньому дискурсі наукова освіта все частіше трактується як STEM (science, technology, engineering and mathematics) чи STEAM (science, technology, engineering, art and mathematics).
Постановка проблеми. Значного поширення практика наукової освіти отримала в школах США, Канади, Великої Британії та ін. З одного боку, існує високий суспільний запит щодо наукової освіти, а з іншого боку – барк комунікації та координації зусиль. Міждисциплінарний характер наукової освіти ґрунтується на загальних для наукового знання концептах: причина і наслідок, кількість та якість, система і структура та ін. Тобто саме тих філософських категорій, що характе-ризують універсальне знання, містить потужний потенціал для пояснення і розуміння в різних сферах науки та техніки, суспільних відносин чи індивідуальної життєдіяльності. Поширення практик наукової освіти вимагає уваги до теоретичних питань, серед яких важливим є питання термінологічної взаємодії.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Для нас плідними виявились роботи С. Бабійчук, яка досліджує теоретичні проблеми розвитку наукової освіти в умовах вітчизняного освітнього середовища. Історична реконструкція поглядів на наукову освіту у закордонному досвіду представлена у роботах Дж. Бернарда, Ф. Фінлі, Р. Егера та ін. Когнітивному виміру змін та прив’язці освітніх змін до соціокультурних трансформацій, які актуалізують концепт наукової освіти, присвячені праці М. Вінмана, Д. Дейвіса, Г. Еванса, А. Зохара, Л. Хедрінгтона та ін. Термінологічні питання поширення STEM та STEAM освіти досліджені такими авторами, як К. Гросс, С. Белбейс, Дж. Роллінг та ін.
Постановка завдання. У дослідженні ставиться завдання прояснити особливості терміно-логічної взаємодії, яка має місце у сучасному освітньому (зокрема, філософсько-освітньому) дискурсі довкола понять наукової освіти (science education), STEM та STEAM, аналізуючи проблему інтеграції науки, освіти та мистецтва.
Виклад основного матеріалу. Оскільки наука є невід’ємним компонентом культури, закономірною вимогою є те, що наука має бути суттєвим компонентом освітнього процесу. І не тільки у ланці вищої освіти, адже впроваджувати принципи наукової освіти доречно і в школі, і в дитячому садочку. Саме таким чином можливо забезпечити реалізацію комплексу цілей освіти соціального, філософського, психологічного та ін. ґатунку. STEAM є комплексною відповіддю на складну проблему антропоцену, що включає не тільки екологічний контекст впливу людини на природу, але більш складне та масштабне явище, як сукупність політичних, економічних, соціальних, технологічних факторів, що фор-мують контекст щоденних практик. Комплексний та міждисциплінарний характер STEAM формує навички змінювати фокус сприйняття об’єктів та процесів світу, зосереджувати увагу на макро- і мікрорівнях, критично і рефлексивно аналізувати відомості досвіду, сприймати предмети не ізольовано, а в тісному взаємо-зв’язку та взаємному впливі. Мистецькі практики дозволяють подолати стереотипність та алгоритмічність сприйняття та мислення, сфокусуватись на предметі та побачити його нові сторони та аспекти.
Висновки. Наукова освіта – це освітній концепт, що фіксує та легітимізує суттєві трансформації в розвиткові та безпосередньому змісті освітнього процесу всіх рівнів. Єдине та інваріантне визначення терміну “наукова освіта” в даний момент відсутнє. Незначний період існування цього соціокультурного феномену вже містить суттєву внутрішню трансформацію – перехід від STEM до STEAM, оскільки плідний синтез різноманітних наукових підходів без мистецтва та креативності представляється утворенням штучним, суперечливим та позбавленим гуманістичного виміру. Разом з тим, цей феномен складно назвати абсолютно інноваційним, більш доречним буде розуміння наукової освіти як сміливого втілення тих інтенцій та стратагем, що були закладені в досхоластичному форматі освіти, але із врахуванням актуально-го рівня розвитку цивілізації.